НовостиТекстыАрт
ссылка 3
поделиться
lyskovr
Мы пили чай с акациевым медом,
И вглядывались в бескрайние просторы.
Сентябрь. Дача. Вечер.Разговоры.
И было нам тепло под низким сводом.

Нам показалось-радость вдруг воскресла.
У нас с тобою будет все в порядке.
И пахло яблоком и дымом терпко-сладким,
И тикали часы над старым креслом.

В саду за дачей ветер заблудился,
И звезды чуть подрагивали в небе.
Вот так бы жить, не думая о хлебе,
Чтоб этот вечер бесконечно длился.

Чтоб ночь хоть в этот раз не наступила,
Чтоб чай не остывал в прогретых блюдцах,
И чтоб любовь опять смогла вернуться.
И чтоб зима все это не укрыла.
12 сент. 2018 18:07
ссылка комментировать
поделиться
lyskovr
Щось ніжне в очах заблищить,
І теплою стане усмішка.
І місто, як зморена кішка,
Скрутилось в калачик і спить.

Тривоги потрохи стихають,
І хочеться тихо молитись,
І довго-предовго дивитись,
Як вікна в будинках згасають.

А потім, забувши всі війни,
Зітхаючи, солодко спати,
До самого ранку шукати
Вві сні твоі теплі обійми.

А січень все вибілить чисто,
Сховає і біди, і лихо.
І сніг опускається тихо
На древнє і втомлене місто.
15 янв. 2018 20:08
ссылка комментировать 1
поделиться
lyskovr
Від нього немає спасу.
Він бачить моі сліди.
І хоч стій, біжи, чи іди,
Наша зустріч-питання часу.

Через біль, через жах і задуху
Лабіринтами вулиць, днів,
За собою чуючи спів,
Я тікаю від нього щодуху.

Я ховаюсь в тумані ночей,
У пожовклих садах сновидінь.
Та тягуча і згорблена тінь
Вже моіх доторкнулась плечей.

Сил немає позбавитись пут..
Та вже пізно. І чую крізь сон
Його голос, як тихий прокльон-
Зупинись, зачекай -я вже тут.
09 янв. 2018 18:31
ссылка комментировать
поделиться
lyskovr
Ти тихе небо над полями коло дому,
Самотня стежка коло древньоі верби.
Тебе шукаю, наче щастя, наче втому,
У втомі тій відраду серцю від журби.

В очах людей, вечірніх вікнах, у смерканні,
У мерехтінні вогника в руках.
Тебе шукаю навіть у чеканні,
Між кроком серця, у зітханні на вустах.

Ти подих птаха, ти промінчик полудневий.
Скажи, прошепочи своє ім'я.
Моя весна, мій дощик березневий,
Моя надія і любов моя.
23 дек. 2017 10:17
ссылка комментировать
поделиться
lyskovr
Я йду по нитцi вулицями мiста,
Туди, де серце завмирає назавжди,
Де квітнуть п`ятилисники бiди,
I люди їх збирають у намиста.

Там був мій дім, та вже його немає.
У темних вікнах тіні й вороги.
Оця пелюстка - холод і сніги,
А ця - північний вітер насилає.

Я йду скізь ніч, скрізь сни і зорепади,
Чекаючи, що попіл оживе.
Мов та рибина, що на смерть пливе,
Шукаючи спочинку і відради.
17 февр. 2017 10:24
ссылка комментировать 1
поделиться